Шістнадцятий день народження Оксани мав стати грандіозним святом, але вона не змогла насолодитися ним, бо щойно дізналася, що ваrітна. Весь день дівчина думала, як сказати про це батькам, знаючи, що втратить їхню довіру назавжди. Через місяць Оксана таки зізналася батькам, які лаяли її і переживали про те, як вони вчинять із майбутнім батьком, який уже виїхав із міста.
Оксана народила здорового хлопчика, але батьки намагалися переконати її відмовитись від нього. Коли дівчина відмовилася це робити, ті вигнали її з дому. Оксана звернулася за допомогою до своєї тітки, яка взяла її із сином до себе. За допомогою тітки Оксана змогла вступити до університету та знайти роботу, а її син ходив до дитячого садка.
Зрештою, Оксана зустріла Сашка, і вони разом створили міцну родину. Роман, син Оксани, виріс, створив свою сім’ю та переїхав за кордон із дружиною та синами. Якось, коли Оксана відпочивала у сина, їй зателефонувала мама і попросила сказати Романові відвезти її за кордон до лікаря. Роман, що стояв поряд з мамою в той момент, узяв слухавку і відчитав її, сказавши, що вона не його бабуся і ніколи не буде нею.
Розмірковуючи про цей дзвінок, Оксана зрозуміла, що вона ніколи не зможе пробачити батькам, що вони вигнали її з дому і намагалися переконати її відмовитися від сина. Єдине, вона була вдячна тітці за підтримку і свою власну стійкість у подоланні труднощів, які кидала їй життя. Результат коштував того!
