Після весілля у Ганни нічого не змінилося. Вона, як і раніше, гуляла зі своїми подругами. З чоловіком вони домовилися до весілля, що не обмежуватимуть себе. У кожного з них було своє життя та своє оточення. Кожен із них гуляв зі своєю компанією, а іноді вони проводили час один з одним. Влітку вони любили їздити на шашлик, запрошували також близьких. Чоловікові дуже пощастило, тому що дідусь залишив йому у спадок великий будинок у селі, де вони часто відпочивали влітку. Якось після чергової вечірки чоловік Ганни не приїхав додому і вона сильно хвилювалася. Він їй повідомив, що поїхав на дачу, забув свою сорочку.
Ганну це здивувало, бо Андрій мав інші сорочки. Вона одразу зрозуміла, що відбувається щось поrане. Вона вирішила подзвонити своїй найкращій подрузі Інні, але вона не піднімала слухавку. Раптом Ганна вирішила поїхати до села і перевірити, чи не бреше її чоловік. Вона зателефонувала до спільного друга і попросила нічого не розповідати чоловікові. Друг її підтримав і привіз, але вона попросила почекати в машині. Двері були відчинені. Вона тихенько зайшла і в спальні остовпіла.
На ліжку милувалися Мирослав та Інна , яка побачивши Ганну, зловтішно посміхнулася. Сер це обір валося. Ганна не могла повірити своїм очам. Невже найкраща подруга та чоловік її зра дили. Вона побігла до машини друга, все йому розповіла і попросила забрати її якнайдалі. Повернувшись додому, вона зібрала свої речі і хотіла втекти від чоловіка, але раптом її щось зупинило. Вона вирішила, що не віддасть свого чоловіка подрузі. Ганна хотіла досягти того, щоб вони вибачилися. Після цього вона б зібрала речі і пішла назавжди.
