З Василем ми зустрілися 10 років тому, він був моїм великим коханням. Ми розписалися відразу, а через рік у нас народилася донька. Жили як усі, але згодом у нас почалися непорозуміння. Сварки відбувалися з будь-якого приводу, ми ніяк не могли порозумітися і вирішити цю проблему. Моєю останньою краплею було його ставлення до поділу грошей, бо отримував він непогано, а моєї зарплатні ледве вистачало на продукти. Та чоловік давав мені якісь копійки на дрібні витрати. Довго терпіти це я не стала і вирішила з’їхати від колишнього чоловіка та помс титися йому.
Так я поїхала до сестри в сусідню область, де зустрілася з її співмешканцем Дмитром. У нас з’явилася взаємна симпатія, а потім він почав освідчуватися у коханні. Одним словом навішав локшини і я зра дила чоловікові. На той момент я була закохана в Дмитра, але згодом стало зрозуміло, що він був простим альфонсом. Повернувшись до чоловіка в рідне місто, я постійно думала про Дмитра і якось попросила його приїхати до нас. Двічі просити не довелося, він попросив грошей на дорогу, і я відправила. Так весь наступний день я простояла на пероні, чекаючи Дмитра, який так і не приїхав і навіть не відповідав на дзвінки.
Оголосився і через кілька тижнів, просив вибачення, розповідав що трапилося якась бі да з його батьками йому довелося терміново поїхати. Звичайно ж, я повірила, як будь-яка закохана, сліпа жінка. Через деякий час серед ночі він мені подзвонив і сказав, що потрапив в ава рію, коли їхав до мене і попросив велику суму грошей. Так щоразу під будь-яким приводом він просив гроші, поки одного разу я не витримала і зажадала свої гроші назад. Адже я заробляю насилу, ще й виховую дитину. Він обіцяв, що обов’язково поверне все до останньої копійки, але ці обіцянки та відмовки тривали сім місяців. Я зрозуміла, що нічого не повернути, сама ви нна. Як шкода, що стільки часу я була настільки сліпа.