– … Чую, невістка зі своєю сестрою по телефону на кухні розмовляє в черговий раз! – розповідає шістдесятирічна Яніна Михайлівна. – Сестра у неї в процесі розлучення, там все важко і непросто. Колишній чоловік козел, з квартири її з синочком вигнав буквально в халаті і тапочках, тепер речі не віддає, на дворі листопад, а Ольга з дитиною роздягнені – розуті, сидять у матері, на вулицю вийти нема в чому. І наша Таня їй, чую, каже – не реви! У суботу у мого Андрія вихідний, ми поїдемо з ним в вашу колишню квартиру, вправимо мізки цій сволочі, і речі ваші заберемо! Андрій з ним поговорить по – чоловічому! Заспокойся, мовляв, вистачить ридати, все вирішимо!.. Андрій – син Яніни Михайлівни. Йому тридцять один рік, він одружений і з дружиною Тетяною вони чекають первістка.
Взагалі – то вони живуть окремо від батьків, у них своя квартира, взята в іпотеку. Але зараз в квартирі робиться ремонт та Таня з Андрієм на пару місяців переселилися до свекрухи, благо, у неї велика трійка і місця достатньо. Невістка Яніні Михайлівні подобається: активна, жива, з характером, так і недурна. Відучилася, освіта у неї добра, працює, готується до появи на світ малюка. Сестра ось тільки у неї проблемна, Ольга. Навчання кинула, в неповні двадцять років вискочила заміж і відразу народила. Зараз з дитиною, якій нема ще двох років, Ольга знаходиться вдома, не працює. Ольга з дитиною сидить у матері, родичі зібрали їй і малюкові який – ніякий одяг на перший час. Але всі речі і документи залишилися в квартирі у горе – чоловіка. Іти туди, чесно кажучи, ніхто не хоче, щоб відвойовувати чужі куртки і чоботи.
Цивілізованої розмови там, за всією видимістю, не вийде, не та людина Ольгін колишній чоловік. А зв’язуватися з дурнем, «вправляти мізки» фізично собі дорожче. Сили у недомужика ого – го, на роботу він її не витрачає, при цьому харчується, судячи по його фігурі, добре, ні в чому собі не відмовляє… А тепер ось Яніна Михайлівна краєм вуха почула, що на роль «мозгоправа» для цього сімейного кошмару обраний її син Андрій. Йому дружина приготувала почесну роль – поговорити з чудовиськом по – чоловічому. – Я Тетяні кажу, ти мене, звичайно, вибач, я тут підслухала! – розповідає Яніна Михайлівна. – І не можу мовчати. Навіщо ви в це лізете взагалі? Це зовсім не ваша справа! Ти вагітна, Андрій там взагалі чужа людина. А якщо бійка буде? А якщо той ідіот покалічить когось? Ти думаєш головою, або ні? Син Яніни Михайлівни, Андрій, аж ніяк не в тій ваговий категорії, щоб йти врукопашну з амбалом.
Людина середнього росту і ваги, фізично не в самій кращій формі, все життя працює в офісі за комп’ютером, бився в останній раз в третьому класі. Але Тетяна все одно впевнена, що з агресивним родичем потрібно піти і поговорити по – чоловічому, щоб він знав, що у Ольги є захист. Боятися таких не можна, вони хаміють від безкарності, мовляв. І варто Андрію подивитися на бандюгу суворим поглядом, як той тут ж скукожиться і почне вибачатися і кланятися. – Сестра зараз навіть на розлучення і аліменти не може подати, у неї паспорта немає! – обурюється Тетяна. – Свідоцтво про народження, СНІЛСа поліса медичного – все там.Їй треба дитину до поліклініки прикріпити тут, у мами, на роботу влаштовуватись … Документи – то її колишньому навіщо? Треба піти і забрати!.. Яніна Михайлівна вже і з сином поговорила, щоб не надумався нікуди лізти, але той тільки роздратовано відмахнувся від порад – мовляв, мамо, ти сама не лізь не в свої справи, я сам розберуся …
