Юлія з Олегом познайомилися через цілком випадкові збіги обставин. Вона стояла біля вітрини магазину і з деякою тугою розглядала ціни. Більшість її подруг могли дозволити собі модні шмотки, бо працювали, Юлі залишалося лише мріяти. Вона була із сім’ї із середнім статком. Сама працювати не могла, бо навчалася у медичному та постійно дуже старалася, щоб утриматися на бюджеті та не завдавати фінансових неприємностей батькам.
Раптом її гукнув хлопець. -Дівчина, ви зошит впустили і не помітили. Олег галантно підняв зошит і простяг дівчині. З першого погляду вона йому сподобаюся, і він не став упускати шансу розпочати діалог, а потім і вмовив додому проводити. Саме так і почалося спілкування, яке повільно, але вірно вилилося у стосунки. Коли за півроку Олег покликав її заміж, Юлія недовго думала. Мати її відмовляла: -Ну навіщо тобі з ним до столиці? А як університет? А як же твоє майбутнє?
-Мамо, у нас з Олегом кохання, це важливіше за навчання, я візьму академ, університет потім закінчу. Потрібно і молодістю насолодитися. Мати захитала головою. Юлія ще не раз згадувала повчання матері, які так безтурботно не слухала, коли Олег її вигнав через півроку шлюбу та одружився з іншою. Залишившись без нічого, їй довелося повернутися до батьківського дому та просити вибачення за свою безтурботність та непослух.
