Любов та Володимир переїхали жити в іншу країну, бо думали, що там можуть влаштувати своє життя краще. Чоловік одразу почав багато працювати і, паралельно, вчитися. І його зусилля дали бажаний результат. Вже через шість років він зміг відкрити свою власну справу та активно її розвивати. Ще через сім років вони з дружиною змогли купити власний будинок, про який завжди мріяли, віллу та автомобіль. Але щастя гроші не принесли. Одного разу, прямо на робочому місці, Володі стало погано. З того часу чоловік більше не вставав з ліжка. А Люба випадково дізналася про його стосунки на стороні.
Ну, як випадково, важко дружині не помітити, що хтось пише чоловікові повідомлення мало не цілодобово. Після чергового повідомлення, Люба все ж таки поставила пряме запитання, дивлячись чоловікові в очі. І Володя відповів так само прямо. А що у такому разі вже змогла зробити вона? Навіть скандал влаштовувати недоречно, коли в тебе чоловік до ліжка прикутий. Люба мала взяти бізнес у свої руки. Вона ніколи не думала, що це в неї вийде. Але ж удома був професіонал, який завжди міг допомогти та підказати. За два роки Володимира не ста ло.
Люба, на той час, вже освоїла бізнес. У заповіті чоловік писав, що бізнес, будинок та машина належить дружині та дітям, а ось віллу доручив продати та гроші переслати коханці. Останнє бажання святе. Ось Любов і виставила оголошення, що продається вілла за сто доларів. Як не дивно, охочих на таку вигідну пропозицію не було два місяці. Але, зрештою, такий знайшовся. Місцевий мешканець, якого дружина виставила з дому, купив віллу. І Люба, з почуттям виконаного обов’язку, надіслала коханці чоловіка сто доларів. Ось так дружина помс тилася коханці чоловіка.