Світлана прожила з Миколою дванадцять років, у них підростала дочка. Все було добре, поки жінка не зрозуміла, що коханий їй зра джує. Спочатку вона навіть не повірила, але зрештою переконалася сама. Світлана не витримала на роботі та заnлакала. – Він мені зраджує, – крізь сльо зи сказала Світлана Марійці. – Не може бути, – вражено відповіла Марійка. – Я б сама не повірила, якби не бачила все на власні очі, – сказала Світлана. – І хто вона? – спитала Марійка. – Старша медсестра, – Світлана дуже намагалася вимовляти слова, крізь сльози розчарування, що ллються рікою.
– Це та невисока фігуриста рудоволоса дівчина? – скептично спитала Марійка. Не витримавши ситуації, Світлана залишила дочку у своїх батьків, а сама поїхала на заробітки до Італії , щоб заодно і спробувати відволіктися від зра ди чоловіка. Світлана виїхала з України з болючим запитанням у голові: чому Микола її зра див. У них була така чудова родина… Перенесемося на сім років уперед, і Світлана тепер успішна медсестра, яка мешкає в Мілані. Дочка приїжджає до неї щоліта, і незабаром вона сама стане мамою.
Світлана планує знову відвідати Україну. Одного дня зять Світлани подзвонив їй і сказав, що вона стала бабусею. Схвильована Світлана поїхала до Києва на хрестини онуки. Після заходу Микола зненацька з’явився біля її дверей та запропонував підвезти до будинку. У машині Микола розповів, що все ще любить Світлану і попросив її не повертатися до Італії. – Знаєш, Колю, а ти ж був моїм єдиним коханням… але я задушила в собі ці почуття остаточно і безповоротно. Перед під’їздом Світлани Микола дістав гаманець і показав фото молодої дружини та маленької доньки у його кишеньці. Він із цим фото ніколи не розлу чався…
