У річницю весілля моїх батьків ми з дружиною їхали додому з ресторану, коли посеред дороги натрапили на несподіване видовище. На узбіччі лежала колиска зі сплячою маленькою дівчинкою всередині. Ми швидко привезли її додому і зателефонували до поліції. Поки співробітники їхали, ми з дружиною зрозуміли, що хочемо її удочерити. За годину прибула поліція-і забрала дитину до дитя чого будинку. Сповнені рішучості удочерити її, ми з дружиною наступного дня вірушили на адресою установи та почали збирати по всіх установах необхідні документи для Усі оновлення.
Після місяця підготовки ми були раді забрати Богдану, як ми її назвали. Але коли ми прибули до притулку з усіма документами на руках, ми побачили, що за нами під’їхали чотири машини з респектабельною літньою дамою та молодою дівчиною, яка була чимось налякана. Пізніше ми довідалися, що то були бабусі і мати Богдани.
Батько Богдани покинувши свою однокласницю, коли дізнався, що вона ваrітна, а дівчинка не знала, що робити, тож залишалася в будинку у подруги, доки не наро діла. Батьки батька невдовзі дізналися про ситуацію та швидко розшукали дитину. Незважаючи на наше розчарування, ми були у нестямі від радості, що дівчинка знайшла рідних батьків. А незабаром після цього випадку моя дружина заваrітніла, довівши тим самим, що Діва справді трапляються.
