Я вийшла заміж за Віктора кілька місяців тому, і все йшло добре, поки одного вечора мій чоловік не прийшов додому з роботи з шаленою ідеєю. – Люба, нам треба щось вирішити з нашим бюджетом, щоб усе було чесно та справедливо. Як у сучасних сім’ях, – сказав він. Я була спантеличена: – Що ти маєш на увазі? – насторожено спитала я. – Спробуємо жити, як у європейських країнах, – продовжив він, – я пропоную витрачати гроші порівну на те, що ми купуємо. Наприклад, ти купуєш диван – половина твоїх коштів, інша – моїх. Ми пішли купувати продукти – витратили на них однакову суму. Мені про це друг розповів, Сашко. Я здивувалася: – А як же те, що Сашко завжди допомагає дружині з консервуванням, прибиранням… Вони і домашні справи ділять порівну, чи не так?
– Та до чого тут це? Я тобі про бюджет говорю. Зараз цей метод дуже популярний… Ми з тобою заробляємо однаково, тож нам давно час переходити на таку систему, – наполягав Віктор. – Гаразд, Віть, я подумаю до завтра, – відповів я. Тієї ночі я не могла заснути і зрозуміла, що віддаю перевагу сумісному бюджету. Але, якщо вже збиралися ділити кошти, можливо, варто було вчинити так само і з обов’язками. Наступного ранку я розбудила чоловіка кавою та поцілунком, і простягла йому аркуш паперу формату А4, на якому я написала цілий довжелезний список справ. – Що це? — він запитав. – Ну, ви, дорогий наш економіст, хочете, щоб у нас у сім’ї був європейський поділ бюджету? Я хочу внести до вашої з Сашком європейської авторської системи поправки. Ось, я вам зачитаю, – відповіла я, – тут я написала ціну за кожну домашню роботу.
Далі ви подивитеся. А зараз я вам розповім, на що ще ми виділятимемо бюджет. По-перше, кожна приготована страва матиме свою ціну. Все залежатиме від складності приготування. По-друге, щоденний догляд за чоловіком, який включає прання, прибирання, прасування, підготовку речей “на завтра” – кожна з цих робіт має свою ціну. Ми, звичайно, вкладатимемося в неї порівну. По-третє, поїдання консервації, а саме – моє улюблене малинове варення – нині делікатес. По-четверте, кава у ліжко – дороге задоволення. Чоловік був у заціпенінні: – Ну, його, цей бюджет! Давай жити, як жили, що ми як діти малі себе поводимо?! Я подумала про себе: «Чоловіки… а добре влаштувалися за таким принципом: гроші в кишенях, нагодовані, одягнені, про них дбають. Ні, любов моя, ми всі поділимо чесно і справедливо, сам цього не зрозумієш!».
