Протягом 13 років нашого шлюбу ми з чоловіком відвідували його матір щосуботи і завжди були поруч, щоб допомогти їй у всьому, чого вона потребувала. Незважаючи на витрати та незручності, мій чоловік вважав своїм обов’язком піклуватися про рідну матір, і я поважала його за це. У нас є дві дочки, які виросли, теж розуміючи важливість сім’ї та допомагаючи близьким та рідним.
Ми живемо у моїй міській квартирі, яку я успадкувала від своєї бабусі, але ми знаємо, що скоро нам доведеться подумати про покупку нової квартири. Нещодавно я дізналася, що моя свекруха продала будинок матері, який вона успадкувала від свого чоловіка. Земля була розташована у чудовому місці в селі, і продаж приніс їй десятки тисяч доларів.
Ми з чоловіком були розчаровані, коли дізналися, що вона відправила всі гроші своїй доньці до Америки, щоб допомогти їй купити будинок – і це, незважаючи на нашу багаторічну підтримку. У душі ми сподівалися, що вона візьме до уваги нашу самовідданість і працьовитість у розділі спадщини.
Її вчинок став несподіванкою і змусив мене відчути себе недооціненою, і я продовжувала злитися через несправедливість всього цього. Мій чоловік все ще сподівається, що мати допоможе нам у майбутньому, але я не дуже вірю у це. У мене є підозра, що навіть свою квартиру вона віддасть дочці.
