Володимир другий день поспіль не міг забути відчуття від своєї розмови із сином. Стас оголосив, що одружується і наступного дня наведе наречену знайомитись зі своїм батьком. Володимир був приголомшений цією новиною, тому що вважав, що Стас все ще молодий, і минуло зовсім небагато часу відколи його мати пішла на той світ. По суті, Стас був ним як дочка та син, бо вони сподівалися на дочку, але хво роба його дружини завадила їм завести ще одну дитину. І ще дещо: Стас тільки-но закінчив школу і ще не знайшов роботу, але вже планував одружитися. Володимир не дуже добре готував, тож накрив на стіл без жодної метушні.
Коли двері відчинилися, на порозі стояли троє гостей. Володимир був здивований, побачивши, що наречена його сина вже має дитину. За вечерею Володимир не зміг утриматись, коли Стас оголосив, що Лілія переїде до них наступного дня, пояснивши це тим, що їм буде важко без господині. Чоловік був розлючений від того, що вони ухвалили таке рішення, не порадившись з ним. Пізніше Стас розповів, що Лілія була заміжня, але цей хлопчик – його рідний син. Це стало несподіванкою для Володимира, який уявити не міг, що в нього так швидко з’явиться онук.
Друзі Стаса пізніше повідомили Володимиру, що Лілія була заміжня за старим професором, але після народження сина всі знали, що батьком був Стас. Вони були разом уже п’ять років. Володимир вийшов із себе і звинуватив Стаса у легковажності, оскільки він був із Лілією, поки його мати була хво ра. Він попросив Стаса показати йому результати тесту на батьківство, але їх не вдалось знайти. Стас, як би там не було, переїхав до батька, і чоловік потоваришував із онуком. Незважаючи на те, що він не бачив жодної подібності між собою і Стасом з одного боку, і своїм онуком з іншого, для Володимира це більше не мало значення, доки Стас був щасливий.
