Це сталося три роки тому, коли я ще навчалася у восьмому класі. Я завжди допомагала по дому, і у нас з батьками були спільні обов’язки, тому загалом мені було нескладно. Я часто наглядала за своєю молодшою сестрою, яка на десять років молодша за мене. Вона була зовсім маленькою, але сама грала і займала себе без нашої участі. З певного моменту мама попросила нас залишитися з сестрою на дві-три години кілька разів на тиждень, щоб вона займалася своїми справами поза домом.
Тато час від часу питав, чи не може мама відкласти свої справи на якийсь час, але та завжди поверталася щаслива, в піднесеному настрої, а тато постійно сердився на це. Якось, коли мама вийшла з дому в гарній сукні і з макіяжем, я запитала тата про ймовірність наявності kоханця у мами , і він відповів, що впевнений у мамі, а якщо я йому не вірю, то можу піти за нею і перевірити сама. Так я й зробила. Я пішла за мамою і побачила, як вона увійшла до будівлі, де ходила до групи бальних танців для дорослих.
Вона виглядала такою щасливою та впевненою на танцполі… Коли мама помітила мене в залі, вона сказала, що завжди любила танцювати, і ось нарешті знайшла такий гурток. Однак тато не розумів її захоплення і дуже рев нував до її хоббі. Вже зараз, навчаючись в одинадцятому класі, я розумію, що мій тато хотів, щоб вся увага моєї мами була до нього, але він міг би поговорити з мамою і вирішити цю проблему так, щоб усі залишилися задоволені і ніхто не відчував себе позбавленим уваги.
