Мої батьки були сповнені рішучості дати мені краще майбутнє. Вони купували мені дорогий одяг, відправили до кращого університету міста та познайомили з багатими синами своїх знайомих, сподіваючись знайти мені серед них чоловіка. Вони були здивовані, коли я почала зустрічатися з хлопцем із села на ім’я Степан. Незважаючи на заперечення батьків проти наших стосунків, ми зі Степаном залишалися близькими друзями та іноді подорожували разом.
Під час однієї з таких поїздок Степан запросив мене до його батьків до села. Я насолоджувалася своїм перебуванням у них та познайомилася зі щирими та відкритими батьками Степана. Мати Степана навіть вважала мене його нареченою і висловлювала своє схвалення щодо наших стосунків. Тим часом мої стосунки з Едуардом – хлопцем, якого схвалювали мої батьки, закінчилися, коли він зрадив мене з однокурсницею. Батьки вмовляли мене пробачити його і повернутися, але я відмовилася і вважала за краще бути зі Степаном.
Почувши мою відмову, батьки поставили мені ультиматум: або буде так, як вони говорять, або вони зрікаються мене. Я вибрала Степана, і ми побралися. Коли народилася наша дочка, я думала, що це зблизить нас, але мої батьки так і трималися подалі. Коли мій батько тяжkо захво рів, ми з чоловіком доглядали його разом з мамою. Після того, як батько одужав, він вибачився, і ми поми рилися. Тепер між нами все нормально, і моя дочка може насолоджуватися любов’ю та турботою своїх бабусі та дідуся.
