Я жила з чоловіком та двома синами в одному будинку – з батьками чоловіка. Я взяла на себе велику частину домашньої роботи, встаючи щодня рано, щоб приготувати сніданок і обід, і зібрати синів до школи. Коли сестра мого чоловіка Лариса приїхала в гості з дітьми після десяти років життя в Канаді, вона привезла багато подарунків та розповіла історії зі свого життя.
Під час сімейної трапези свекруха душі не чула в дочках Лариси, обсипаючи їх увагою та ласкою. Я не могла не відчувати ревнощів та образи. Свекруха ніколи не допомагала мені по господарству і не доглядала синів, але раптом знайшла в собі сили подбати про онуків. Це було несправедливо. Коли Лариса пішла, свекруха непомітно вручила їй конверт, де, як я підозрювала, були гроші.
Того ж вечора я поговорила з чоловіком про бажання жити окремо. У нас були заощадження та ділянка землі під забудову, і нам час було будувати власний будинок. Життя зі свекрухою тільки посилило мій комплекс неповноцінності, і я жадала незалежності та самодостатності, які прийдуть до нас, якщо ми матимемо власне житло. Настав час розпочати все спочатку і з новими силами.
