Днями я була в гостях у своєї сестри Ольги, де вона поставила переді мною тарілку найсмачнішого свіжого борщу, який вона поспіхом приготувала перед Великоднем. Поки я захоплювалася її кулінарними здібностями, вона почала розповідати про свою свекруху і всі ті важкі часи, які вона пережила разом з нею. Свекруха Ольги так і не прийняла її в сім’ю і погано ставилася до неї усі ці роки.
Ольга завжди намагалася налагодити з новими родичами стосунки, але нічого не виходило. Сестра розуміла, що повинна дотримуватися правил їхньої сім’ї, оскільки жила в їхньому будинку з чоловіком, але це було нелегко для неї. Свекри завжди вважали її чужою у них і ставилися до неї відповідно. Поки ми розмовляли, свекруха Ольги зайшла до кімнати і сіла поряд, не сказавши жодного слова.
Сестра спробувала заговорити з нею, але вона трималася відсторонено. Так тривало ще кілька місяців, але одного разу свекруха заговорила з Ольгою, вибачилася і визнала, що була для неї не найкращою свекрухою. Я була здивована, що Ольга не тримала зла на свекруху, хоча з нею погано поводилися протягом багатьох років. Ольга сказала, що хоче дати своїм синам гарний урок – поважати своїх батьків, ким би вони не були, і вона не хотіла очорнити ім’я їхньої бабусі в їхніх очах.
Я не могла повірити своїм вухам. Я сказала їй, що на її місці я б не вчинила так само. Ольга відповіла: – У мене ростуть два сини, і я не хочу, щоб мої майбутні невістки відчували на собі наслідки моїх поганих стосунків із мамою мого чоловіка. Після цього я зрозуміла, що Ольга мала рацію. Іноді краще відпустити минуле і зосередитися на побудові кращих стосунків із близькими людьми.
