Інна Петрівна і раніше відправляла свою доньку Ірину до санаторію, але цього разу вона не змогла її супроводжувати. Інна Петрівна мала надто багато роботи, тому Ірині вперше довелося їхати однією. На вокзалі Ірина мало не розnлакалася, але сама швидко заспокоїла себе, що все буде добре. Ірина була розумною дівчиною, яка ще не почала ходити на побачення, незважаючи на те, що вже скоро закінчувала коледж. Інна Петрівна переживала, що зовнішність та погляди її дочки можуть завадити їй знайти чоловіка.
Проте вона вирішила відкласти обговорення цього питання та не переживати на порожньому місці. Ірина дзвонила батькам щовечора, як вони й домовились. Вона розповідала їм про процедури та басейн з морською водою. Однак одного вечора вона не зателефонувала, і батьки занепокоїлися. За кілька днів Ірина зателефонувала їм і сказала, що все добре, але в її голосі було щось не те. Коли Ірина повернулася, вона була не одна. Чоловік у спортивному костюмі взяв її за руку і допоміг донести важку валізу.
Чоловік представився Дмитром та запитав Інну Петрівну, чи може він запросити Ірину на побачення. Інна Петрівна здивувалася, бо чула, як її колеги розповідали про молодого заступника начальника, який закохався у дівчину у санаторії, але не думала, що ця дівчина – Ірина. Через три місяці Ірина та Дмитро одружилися. Інна Петрівна була здивована, що її дочці вдалося отримати такого завидного чоловіка.
Однак Ірина пояснила, що спочатку він їй не сподобався, тому що облив її томатним соком, але незабаром він підкорив її своєю наполегливістю та чарівністю. Ірина та Дмитро жили в його квартирі і чекали на появу свого первістка. Керівництво мало великі плани на Дмитра, але Ірина була найголовнішим начальником у його житті. Вони нарешті знайшли один одного, своє єдине кохання, на яке чекали все життя.
