Чоловік Варвари вважав, що приготувати основну страву для п’ятьох дорослих так само просто, як пиріг та хоч за наявності дитини під час готування. Таке ставлення до Варвари, молодої мами, не могло не дратувати саму дівчину. Щасливий шлюб молодої матусі тривав уже три роки, але після народження першої дитини в житті подружжя стався перелом. Коли син підріс і став активнішим, Варвара виявила, що постійно бігає за ним, не залишаючи часу на домашні справи.
Як би вона не намагалася навести лад у будинку, іграшки протягом години знову опинялися в кожному кутку. Особисті насолоди, такі як зустрічі з друзями чи манікюр, стали для Варвари далеким спогадом, адже вона не могла знайти час навіть на спокійний душ. Варвара несла повну відповідальність за свого сина, оскільки ніхто з родичів не був схильний сидіти з дитиною, а її чоловік працював від світанку до заходу сонця, майже не приділяючи часу своїй дитині та сім’ї в цілому.
Варвара насилу долала цей складний етап, який посилював байдужість чоловіка. Незабаром він вирішив ще й влаштувати вечірку з нагоди дня народження дитини, не враховуючи можливості Варвари. Варвара, вражена його зухвалістю, висловила своє невдоволення тим, що їй доводиться не лише готувати, а й ходити за продуктами, прибирати, прати, розважати сина, забезпечуючи при цьому його безпеку.
Ситуація загострилася через те, що чоловік Варвари не допомагав ні з чим, але очікував, що дружина вестиме будинок і готуватиме їжу, оскільки він годувальник, і цим його обов’язки закінчуються. Зрештою, чоловік відсвяткував день народження сина без сина в ресторані, залишивши Варвару та дітей удома, ніби демонструючи свою образу на дружину. Цей вчинок став для Варвари як плювок у душу, викликавши ще більшу гіркоту в їхніх стосунках.
