Марина не бачила доньку цілих 5 років, і раптом дочка з’явилася у неї на порозі зі сльо зами на очах і валізою в руках.

ПОЛИТИКА

Марина, мати із суво рим обличчям, неохоче відчинила двері своїй доньці Юлії, яку вона не бачила 5 років. Юлія, тягнучи важкі сумки, боролася зі сльо зами і чинила опір презирству матері. З полум’яною рішучістю Юлія відстоювала своє право на місце у їхній спільній квартирі. Марина поступилася, пропустивши дочку вперед, і її крижаний вираз обличчя не поступався материнським співчуттям. Юлія пішла до своєї кімнати, залишивши Марину розбиратися з фактом повернення дочки. Кімната, ретельно доглянута за відсутності Юлії, була такою ж, якою її залишила дівчина.

Наступний ранок приніс сонце і щебетання птахів, подарувавши Марині швидкоплинну мить спокою. Мовчання розтяглося за ранковою кавою, поки обидві жінки ухилялися від делікатного питання про життя Юлії протягом останніх п’яти років. Юлія, освіжившись, мовчки пішла, змусивши Марину міркувати над тим, що її кохані йдуть, не кажучи ні слова. Схожа сцена сталася кілька років тому, коли від них пішов чоловік, що миттєво внесло розлад у їхнє сімейне життя. Марина, залишившись розмірковувати про незрозумілі дії близьких, повернулася до своєї монотонної рутинної роботи та будинку.

Три дні Юлія жила в тихій ізоляції у своїй кімнаті, а Марина подумувала про те, щоб переобладнати кімнату дочки її у власну спальню, але стрималася, чіпляючись за крихітну надію на примирення. Зв’язок між матір’ю та дочкою висів на волосині, Марина боя лася почати розмову, побоюючись відштовхнути Юлю. Зрештою, Юлія сама порушила мовчання під час вечері, зізнавшись у невдалих стосунках та підтвердивши початковий скептицизм Марини щодо Миколи – її колишнього хлопця.

Микола показав себе експлуататором, що призвело Юлію до почуття самотності та нікчемності, яку він відкинув з жорстокою байдужістю. Визнання остаточно зруйнувало емоційний бар’єр між матір’ю та дочкою. Марина, переповнена материнським інстинктом, кинулася втішати доньку, проливаючи сльо зи, що збиралися п’ять років. Незважаючи на розчарування від втрати потенційної радості стати бабусею, Марина знайшла позитив у поверненні доньки та цінному життєвому уроці, який вона засвоїла.