Коли Настя закінчила університет, вона пішла працювати в школу, в своєму селі. Там вона вийшла заміж, наро дила сина, Стьопу. Однак відносини з чоловіком так і не склалися, тому вона ростила Стьопу одна. У Насті була близька подруга, з університету, Олена. Вони підтримували завжди зв’язок, але Олена жила в місті, а Настя не хотіла нікому залишати своє господарство в селі. Олена теж одружилася. Незабаром після одруження вони дізналися, що вона не може наро дити дітей. Тому її чоловік і розлу чився з нею.
Коли Стьопа вже став великим і хотів вступити до університету, Олена запропонувала Стьопу поселити у себе в будинку. Все одно вона одна живе в двокімнатній квартирі. Місце є. Настя запропонувала Стьопі. Стьопа відразу погодився, так як мамину подругу він добре знав. Тітка Олена містила Стьопу, як власну дитину. Стьопа ні в чому не потребував. Їжа завжди була готова, все було чисто і в порядку. До того ж, вони дуже добре ладили один з одним. Коли Стьопа закінчив університет, він ще продовжував жити у Олени. Настя не ревну вала до подруги.
Олена ж іноді хво ріла і Стьопа за нею доглядав. Потім Стьопа закохався і познайомив свою дівчину, Свєту, з Оленою і Настею. Дівчина була спершу здивована, але потім зрозуміла і стала жартома їх називати “дві мами”. Коли Стьопа і Свєта одружилися, вони все одно залишалися дуже близькі для Олени. У них наро дилися два хлопчики: Володя і Саша. Стьопа зі своєю сім’єю часто відвідували Олену. А Володя і Саша називали бабусею. Але вони не підозрювали, що Олена їм зовсім не родичка. Коли Олена вми рала, Стьопа і Світлана доглядали за нею. В останні секунди вона сказала Стьопі, тримаючись за руку: – Спасибі тобі, синку…
