Аня з чоловіком та з дитиною живуть у двокімнатній квартирі, яка належить її мамі. Вони не хотіли брати іnотеку, а мама її була дуже рада їхньому переїзду в її будинок, адже це і квартира дочки, вона може жити там стільки, скільки їй треба і хочеться. Нині вони вирішили продати цю квартиру та квартиру Сергія, та купити собі трикімнатну або навіть чотирикімнатну квартиру. Але є одне «але»… Мама Сергія ніяк не хоче переїхати чи продати цю квартиру. Навпаки, вона навіть каже Сергію, що якщо він зробить те, що каже дружина, вони все втратять.
Вона думає, що після покупки нового будинку, Аня розлу читься з ним і все забере собі. Але про жодне розлу чення мова й йти не може. Аня та Сергій не виrаняють її з цієї квартири. Хоча можуть, бо вона належить йому, а не матері. У неї ж і своя квартира є однокімнатна, звичайно, але яка різниця, все одно вона живе одна. Ця квартира дісталася їй від прабаби Сергія. Там потрібно робити ремонт, і все, вона може переїхати. Але мати Сергія ніяк не погоджується. Навіщо їй усе це, коли вона добре живе і в цій.
Якщо вони не продаватимуть і цю квартиру, а тільки ту, що належить мамі Ані, то у них не вистачить грошей на велику. Брати іпотеку їм не хочеться, тому що звичайно зараз Аня працює, але ж вона ваrітна другою дитиною, і скоро їй народжувати. Сергій один не зможе закрити і іnотеку, і готується до народження дитини, а мама її ніяк не хоче допомагати. Мама Ані постійно каже не продавати квартиру, що вони якось вирішать цю nроблему, і все буде нормально. Але чому? Чому, якщо можна без ускладнень вирішити це? Як би ви вчинили на їхньому місці? Яке рішення прийняли б у цій складній ситуації?
