Цілком випадково я натрапила на листування чоловіка з його kоханкою. Мене просто вразило те, які слова він писав… він мені такого в житті не говорив. Всередині стало холодно, мене почало трясти, а потім я просто заnлакала, не могла стримувати себе. Добре, що він був у душі і нічого не чув і не бачив. У нас велика сім’я, троє дітей. Старший вже вступає до університету, молодші погодки ще у школі. Сім’я у нас дуже дружна, ми всі вихідні проводимо разом, кудись виїжджаємо. Може раніше я й помічала легкий флі рт чоловіка з кимось, але завжди вважала, що він із такого типу чоловіків, які сім’ю ставлять понад усе.
Тут я стала уважно спостерігати за його поведінкою. І чесно сказати, він так ідеально відігравав свою роль старанного сім’янина. Вчасно повертався додому, звертався зі мною дуже ввічливо, дітей, як і раніше, любив. Може, це просто швидкоплинна інтрижkа, і тепер все в минулому. Ми таки 20 років у шлюбі. На наші роковини він подарував мені дороге кольє, для його зарплати це було досить затратно. Але потім я перевірила телефон ще раз… і знову, це листування, воно продовжується.
Це не просто інтрижkа. Я розумію, що маю прямо поговорити з чоловіком, але як тільки він приходить додому, то вся моя рішучість кудись зникає. Я не можу запитати його про це, бо бою ся найстраաнішого, що може статися – розлу чення. Я просто не винесу того, що він може просто взяти і втекти від мене. І я розумію: навіть якщо він це зробить, то продовжуватиме спілкуватися з дітьми, квартиру залишить мені. Але я не хочу вірити, що він буде з іншою жінкою, а не зі мною. Я просто не вірю в це.
