Батьки хотіли розлу чити нас, налаштовуючи мене проти наре ченого. А коли я дізналася причину, то не могла повірити своїм вухам

ПОЛИТИКА

Я познайомилася з Максимом у столиці. У мене сім’я була бідною, жили — ледве зводячи кінці. З дитинства ми із сестрою працювали, щоб батькам допомагати. Рідко, але виїжджали в місто, коли треба було замовлення відвезти. Ми з сестрою не любили їздити туди, але коли батькам не було зручно – доводилося все робити нам. Не любили, бо на нас дивилися косо, мовляв, сільські дівчата понаприїхали та яйця свої продають. Звичайно, нам із сестрою було дуже nрикро, але ми намагалися на них не звертати уваги. -Ви Звідки дівчата? Ви заблукали? Може, вас у село відвезти. Так над нами жартували хлопці та деякі дівчата. Ми нічого не відповідали; після того, як передавали замовлення, одразу виїжджала з міста.

Якось моя сестра захво ріла і мені довелося їхати до міста одною. Замовниця мене затримала, мовляв, обіцяли більше, а привезли менше, тому я запізнилася на транспорт. Мені довелося почекати 2 години, поки приїхав наступний рейс. Вже стемніло, і мені стало страшно, бо я була одна. Зупинилася незнайома машина, хлопець запропонував довезти до села. Я відмовилася спочатку, але він наполягав. Я вирішила погодитися, бо чекати наступного рейсу було небезпечно, та й не факт, що маршрутка приїхала б. Так розпочалася наша любовна історія. Ми почали спілкуватись після того дня, а незабаром він запропонував мені зустрічатися.

Він був із дуже багатої сім’ї і від цього мені було ніяково. Не минуло й 5 місяців, як він зробив мені пропозицію, і я погодилася. Ми стали жити разом у його великому особняку. Будинок у нього був розкішний. Я була дуже щаслива, і він теж. Він знав, що для мене його гроші нічого не означали, і від цього йому було спокійніше. В один день зателефонували батьки і сказали, щоб я поверталася додому, тому що він не надійна людина, мовляв, він мною користується і скоро втомиться. Вони стали налаштовувати мене проти Максима, але я не стала їх слухати, бо знала, який він насправді. Ми незабаром одружилися, а через два роки у нас з’явилася донька. Ми були дуже щасливі, і вчинок батьків я таки пробачила.