У нас із чоловіком виросла чудова донька, Анечка. Ми всі свої сили і кошти вклали в те, щоб вона нічого не потребувала, завжди отримувала те, що хотіла. Так Аня дуже хотіла вступити до університету, і це у неї вийшло. Місця у гуртожитку не залишилося, тому довелося винаймати для Анічки квартиру. Ми вибрали невелику однушку, біля університету, щоб було зручніше. Аня поки що навчається на другому курсі, тому не встигає знайти роботу.
Ми й не поспішаємо її, краще нехай нормально вищу освіту здобуде, а потім уже про роботу думає. Звичайно, нам із чоловіком вилітає в копієчку платити і за навчання Ані, і за квартиру, але це все заради її найкращого майбутнього. Якось, Аня сказала, що в неї з’явився хлопець. Вона привела до нас знайомити Андрія. Мені хлопець сподобався: такий вихований, цілеспрямований. Теж вчиться добре, поки що не працює, але незабаром планує пройти оплачуване стажування.
А потім донька сказала, що вони з Андрієм вирішили з’їхатися. Ми з батьком були не проти, все ж таки вони вже дорослі, нехай вчаться жити разом, будувати спільний побут. Ми думали, що Андрієві батьки зв’яжуться з нами, щоб ми обговорили питання оплати оренди на квартиру. Але поки що від них тиша. Ми з чоловіком вважаємо, що це несправедливо. Хлопець теж має вкладатися, але натякнути про це не знаємо як. Все ж таки не хочеться вносити розбрат у відносини дочки. Може через Аню постаратися якось донести питання грошей до Андрія?
