Родичі думали, що можуть вічно користуватися моєю добротою та гостинністю. Але я знайшла сили і поставила їх на місце.

ПОЛИТИКА

Незважаючи на те, що мені скоро тридцять, я радію новорічним святам, як маленька. Ми завжди відзначаємо Новий рік у родинному колі. Ми купили нову квартиру. Виявилося, що родичі мешкають по сусідству. Вони стали частими гостями у нашому домі. На всіх святах обов’язково приходили навіть без запрошення, а до себе ніколи нас не запрошували. Сім’я у них неблагополучна, всю свою зарплату витрачають на випивку, а весь місяць абияк перебираються, тут і там пригощаючись. Вони стали не тільки до нас на свята приходити, а й увечері.

Приходили до нас із порожніми руками, пригощалися, а все, що на столі залишалося, із собою забирали. Чоловік мій любить велику компанію, але навіть йому все це набридло. Новий рік вирішили зустрічати у вузькому сімейному колі. Десь зустрічати новий рік не хотілося, я люблю відзначати вдома. Довго думала, що їм сказати такого, щоб не зіnсувати стосунки, лая тись теж якось не хотілося. Я зателефонувала тітці і прямо їй сказала, що ми вирішили відзначати новий рік у вузькому сімейному колі та гостей не чекаємо. І надалі всі візити з нами погоджувати треба.

Я по натурі м’яка людина, мені дуже важко було все це висловити, але вони мені не залишили вибору. Тут понеслося: «Рідна племінниця, зазнала, чи бачите, ми повинні записуватися наперед на прийом» — і багато чого в цьому дусі. Минуло вже багато років, ми не спілкуємось із ними. Вони не лише до нас перестали ходити, а й дзвонити. Я від мами дізналася, що вони продали свою квартиру через борги та переїхали. Я не жалкую про свій вчинок, я ви нна, що одразу їм не вказала на їхнє місце. Не треба було їх садити на голову. І те, що ми родичі, їм не дає права так з нами чинити.