“Валь, нам потрібно розлу читися. Мама так сказала…”- після цих слів мого нареченого, я ледве стрималася щоб не втратити свідомість

ПОЛИТИКА

Я дотримуюся здорового способу життя: стежу за харчуванням, підтримуючи дієту, і займаюся спортом. Мені 25 років. Ми з Ромою познайомилися в парку під час ранкової пробіжки. Він біг на сусідній біговій доріжці, спіткнувся і сильно впав, а я підійшла, щоб йому допомогти. Так ми і познайомилися. На перший погляд ми дуже різні. Він вчений, працює в університеті на кафедрі фізики. Сам спокійний і стриманий. А я активна, товариська і жвава. Незважаючи на відмінності, ми чудово ладили. Нам подобалося проводити разом час, гуляти, займатися спортом. Він теж надавав великого значення фізичній формі. Через півроку він зробив мені пропозицію, і я погодилася. Зрозуміло, стало намічатися знайомство з батьками.

Це важлива подія, тому я готувалася ґрунтовно і трохи переживала. Симпатично одяглася і купила торт. Ніколи раніше мені пропозицій не робили. Не встигнувши і порога перейти, я натрапила на незадоволений погляд майбутньої свекрухи. Вона чомусь була зовсім не рада нашому візиту. Я навіть трохи розгубилася від такого ставлення. Я ж нічого не встигла зробити, а мене вже недолюблюють! Чому? Жінка весь вечір на мене не дивилася, як ніби демонструючи, що я для неї порожнє місце. Мені було ніяково. Вона підтримувала розмову виключно з сином. Поверталася я додому в змішаних почуттях. Наступного ранку Рома не прийшов на бігову доріжку. Це було дивно, адже він відрізняється пунктуальністю. Я дзвонила, але трубку він не брав.

Чесно кажучи, я навіть трохи переживати стала. Роман ніколи не спізнювався. В голові різні думки крутилися. Я вирушила на його роботу, щоб з’ясувати причину. На роботі він був вчасно. Коли я підійшла до нього, він спеціально відвів погляд. Мене це насторожило. Що не так? – Привіт. Чому ти вранці бігати не прийшов і на телефон не відповідаєш? Рома все ще на мене не дивився. – Валь, нам потрібно розлу читися. Я сторопіла від тієї заяви. На хвилину мозок мій завис. Повисло мовчання. – Що?! Чому? Він не відповів. – Це через вчорашнє? Через твою маму? Мовчання-знак згоди. Я була в աоці. Начебто дорослий мужик, але маминою думкою орієнтується, причому дуже безпідставною. Ніколи б не подумала, що він здатний на таку безхребетність.