Думала, що це нормально, коли старша дитина рев нує маму до молодшого, але те, що син наробив днями, не виходить у мене з голови

ПОЛИТИКА

Знаю, це здається дурним, але я виразно відчуваю заздрість старшого сина до молодшого. Він завжди намагається привернути до себе більше уваги, прискіпується до молодшого при кожному зручному випадку і ніколи не хоче проводити з ним час. Мені сумно, що діти тепер борються за моє кохання, але що я можу зробити? Я ж не маю права голосу. Просто важко знайти час для обох, адже маленькі діти вимагають більше уваги. І, звичайно, я намагалася поговорити зі своєю старшою дитиною, але до нього просто неможливо достукатися. Незважаючи на те, що я робила зауваження і благала його припинити таку поведінку, наша бесіда, здавалося, пройшла повз нього.

Він просто перестав відкрито висловлювати своє невдоволення і натомість робить все таємно. Я не впевнена, як далеко це зайде, але ясно, що це не можна залишати без уваги. Той факт, що я виховую дітей без батька, ускладнює ситуацію. І часом мені буває дуже важко, без підтримки. В результаті я розділена на три табори: робота, моя молодша дитина та моя старша дитина. Мені стало здаватися, що я ніколи не впораюся. Все це так складно, і ситуація з кожним днем стає дедалі гіршою. Це як снігова куля, яку я не можу зупинити, незважаючи на всі мої спроби. Звичайно, мої подруги іноді допомагають мені.

Але це жахливо — постійно просити їх посидіти з дітьми і що вони стають свідками поривів ревнощів між дітьми. Я бо юся, що вони вважають мене невдячною і відмовляться навіть від такої незначної допомоги. Єдине, що мене тішить, це те, що друг дитинства став свідком напруженого сценарію і вирішив підійти до моєї дитини. Це не допомогло, але було приємно знати, що йому не байдуже. У будь-якому разі, мені дуже хочеться думати, що все це незабаром закінчиться. Якщо ця тенденція продовжиться, я не зможу самостійно утримувати сім’ю. Я не створена для того, щоб бути матір’ю, яка все робить сама.