Риті подзвонив брат, Артур. Дзвінок брата застав жінку на робочому місці. Вона вже виконала все, намічене на сьогодні, і думала, як скоротати час до закінчення робочого дня. Заняття знайшлося саме. Подзвонив брат. – Все тобі і все заради тебе Рита, від батька мені більше нічогісінько не треба. Спершу Рита дуже здивувалася новині, що Артур відмовляється від спадщини на її користь. – Ти там, бува, не книгу пишеш? – запитала вона. – Я, зовсім не випадково, поступаюся тобі, – відповів Артур. Брат був дуже дріб’язковою людиною. Після бабусі вони ділили її сервіз. “Строго навпіл” сказав Артур. Все ділилося на два. Крім келихів.
Їх була непарна кількість. Рита запропонувала викупити “зайвий” келих. “Скільки заплатиш?”запитав брат. Озвучена Ритою ціна не влаштувала його. Артур взяв і розбив “зайвий” келих. “Ні тобі, ні мені”, прокоментував він свої дії. І ось ця людина зараз відмовлявся від батьківської, спадкової квартири на користь сестри. Підозріло? Аж ніяк ні. Все простіше пареної ріпи, якщо знати підґрунтя справи… – Та що ти кажеш, – іронізувала Рита. – Я говорю абсолютно серйозно і з усією щирістю, – переконував брат сестру. В цей час до кабінету увійшла колега. – Потім поговоримо.
Я на роботі, – сказала Рита і скинула виклик. Майже відразу ж прийшло повідомлення від Артура:”Давай зустрінемося і все обговоримо”. Рита прийшла додому через годину. Чоловік збирав нову шафу. – Добренький вечір. Все пихкає? – запитала Рита. – Да. Твій братик відволікав дзвінками, – відповів чоловік. – Говорив, що готовий поступитися тобі батьківську квартиру. Чого це він так розщедрився? Ти не в курсі? – В курсі. Справа в тому, що два роки тому батько взяв кредит під заставу квартири. Гроші то тато віддав Артуру, а борг висить на квартирі. Ось братик і намагається всучити мені свій кредит.
