Мама нібито простягла нам руку допомоги, коли нам не вистачало грошей для покупки машини. Але каби я знала, що вона влаштує нам наступного ж дня, то ніколи б не брала у неї гроші

ПОЛИТИКА

Ми із чоловіком з юності були самостійні. І наше весілля влаштували за свій рахунок, і квартиру купили самі, і машину, і дачу, придбали рік тому. Все самотужки, без сторонньої допомоги. Наша дача стала місцем, де збиралася вся наша сім’я: це ми з чоловіком і двома дітьми, мої батьки, і батьки чоловіка. Так ось. Моя мама дуже любила всю цю дачну тему, природа, ягоди тощо, а от тато взагалі не був у темі, тож маму підвозили на дачу ми з чоловіком. Якось ми з чоловіком вирішили народити третю дитину. Це було нашою мрією, до того ж, у нас з’явилися фінанси і вік ще дозволяв. Але наші батьки не були у такому захваті як ми. — Враховуйте, що я вам не допомагатиму. Ось донька ваrітна другим. Я буду там, з нею, — заявила свекруха.

А мама сказала: -Можете забути про вашу фінансову стабільність. Ви хочете знову заощаджувати, відмовляти себе у всьому? Але їхня думка не змінила наше рішення. незабаром народилася Машенька. ми були дуже щасливі. Однак виникла невелика складність. ми зрозуміли, що в нашій машині немає місця для мами. Ми повідомили їй про це, вона вдала, що не обра жається. Через деякий час після цього випадку на дачі під час вечері ми почали обговорювати цю тему і старший син нас сказав, що він мріє про третій ряд, де вони їхатимуть разом із собакою. Свекруха сказала: — Правильно каже, вам потрібен мінівен. Ми з чоловіком обговорили це і вирішили, що нам нічого не заважає зробити це. Наступного ранку мені на карту прийшла сума — 400 тисяч, від свекрухи та мами. Я зателефонувала їм і виявилось, що вони вирішили позичити нам по 200 тисяч, щоб ми змогли взяти кредит на меншу суму.

Незважаючи на те, що ми з чоловіком не збиралися взяти борг чи просити у батьків гроші, ми були дуже раді цьому, але й здивовані, що батьки мають такі гроші. Ми швидко все організували та придбали мінівен. Під час застілля «на честь» нової машини ми пообіцяли, що повернемо борг упродовж півтора року. Батьки були проти. Але наступного ранку зателефонувала мені мама і каже: — Поверніть мені гроші. Я літня жінка, я не маю гарантій, що зі мною щось не станеться за цей час. Я сказала їй, що ми не маємо таких грошей. — У твого чоловіка хороша зарплата, я почекаю два місяці. Я розповіла чоловікові, і ми вирішили почекати, може вона ні на ту ногу прокинулася. Але вона дзвонила щодня і просила свої гроші. Я взяла споживчий кредит та повернула їй гроші. — А ти казала, що не зможете, — сказала вона.