Ми з чоловіком уже довгий час мріяли про дачу, адже дача для нас – це вкладення у старість. Ми чекали повної виплати нашої іпотеки, а також щоб діти надійшли, дай Бог на держзамовлення. Ось тоді ми збиралися купити дачу мрії. Але незабаром моя подруга повідомила мені, що в їхньому селищі одна сім’я вирішила продати свою ділянку, їм терміново потрібні гроші, тож продають за дуже гарну ціну. Ми з чоловіком вирішили не прогаяти цей шанс і стали новими власниками цієї ділянки. Звичайно, ми тоді зібрали все, що в нас було, і грошей на благоустрій квартири не лишилося. Але ми й так були щасливі. Перший етап ми пройшли. Вже представляли нашу безтурботну старість. Ми почали поступово оновлювати на дачі меблі, щоразу щось змінювали.
Востаннє поставили мангал, зробили шашлики та насолодилися природою. Нашим дітям дуже сподобалося там, вони оцінили ризик. Але інші наші родичі відреагували негативно. Коли ми їм розповіли, зіткнулися з їхньою прохолодною реакцією. – Навіщо вам своя окрема дача? А наша є? – сказали мої батьки. Так, у батьків була дача. Але вона була спільною. Як ми мали сподіватися на це? Садять і збирають там батьки, відпочивають та насолоджуються брат із сім’єю, і ми іноді. Хіба це могло б стати нашим вкладенням у пенсію. Об’єктивно, ні. Тому ми вирішили придбати щось своє. А ось свекруха мала таку реакцію: – Ви забули, що у вас є іпотека ? Ви з глузду з’їхали? Дача? – Кричала вонa.
– Вкладення в пенсію , кажете? Це нам час на пенсію, а ми працюємо, адже змушені й сестрі твоїй допомагати. Має троє дітей, вона не встигає. Як ти допомагатимеш нам, якщо всі твої гроші підуть на іпотеку і на дачу. Ми думали, що після іпотеки ти допоможеш нам і сестрі. Егоїсти безсовісні. Після цих випадків наше життя змінилося. Ми перестали їздити на дачу до моїх батьків, тому що там стали зайвими. А свекруха та свёкор перестали з нами спілкуватися і кликати нас на свята. Через складну економічну ситуацію ми з чоловіком вирішили якнайшвидше закінчити ремонт на дачі, зробили все красиво та затишно. Тепер наша родина мала повноцінну дачу, а от родичів більше не було. Діти раптом зрозуміли, що залишилися без бабусь та дідусів. Дуже шкода.
