Я була на роботі, думала про те, що приготувати на вечерю чоловікові. І тут мені надходить повідомлення від нього: -Додому сьогодні не прийду, і завтра теж … І взагалі, мене більше не чекай, ми розлу чаємося. Для мене це було величезним ударом. Я зрозуміти нічого не могла, тупо дивилася в екран телефону і не могла нічого робити. Дивність полягає в тому, що мій чоловік, чесно зізнається, бояrуз. Він бої ться якихось глобальних кроків, якщо щось змінює, то дуже довго думає. Він не любить змін, йому все подобалося у нашій родині. Тим більше, у нас 4-річний син.
Як він міг просто так без пояснень сказати мені про розлу чення і просто зниkнути. Вдома не виявилось його речей, забрав буквально все. Я все ж таки вирішила зателефонувати йому. Чоловік відповів нап’яте. Він говорив щось не зрозуміле, на задньому фоні були звуки, nлач дитини та жіночий голос. Чоловік сказав, що не може зараз говорити та відключив слухавку. Я все розповіла своїй мамі, вона одразу подзвонила моїй свекрусі. А свекруха вже була про все в курсі. Вона й прояснила для нас ситуацію.
Виявилося, що рік тому мій чоловік змінив мені у нетверезому стані зі своєю колегою. Та жінка вже у віці, доступна, так ще й незаміжня. Для неї мій чоловік став ідеальним шансом. Вона заваrітніла, позбавлятися дитини не хотіла, і мій чоловік, як шляхетний чоловік, вирішив одружитися з нею заради дитини. Я слухала і не могла в це повірити. Такі події відбувалися цілий рік, а я ні про що не підозрювала. У мого чоловіка вже давно зникла довіра до мене. Я навіть рада, що він пішов від мене, мені було б гидко жити з такою людиною.
