Вийшла я заміж 10 років тому, і за всі ці роки мені не вдалося стати “улюбленою невісткою”. Мама завжди вчила мене, що свекруха – це жінка, яка наро дила і виростила мою кохану людину, тому ставитись до неї я повинна з величезною повагою. Я чудово знала характер свекрухи, тому всі ці роки робила все можливе і неможливе, щоб зберігати в сім’ї мир і спокій. І ось у свекрухи мав бути день народження. Задовго до цього дня я почала думати про подарунок. Все, що вона просила у ці роки, мій чоловік одразу їй купував, тож згадувати було безглуздо.
У результаті ми з чоловіком дійшли висновку, що найкраще подарувати гроші. І тут наступне питання – а скільки? Зійшлися на думці, що 3 тисячі – цілком достатньо. Купила ще букет – і ми попрямували до свекрухи. Коли мама мого чоловіка під час свята зазирнула до нашого конверта, у неї різко зіnсувався настрій. Це стало помітно всім гостям. Ми просто встали з-за столу і сказали, що нам уже час. На першому поверсі я раптом помітила, що забула телефон. Почала підніматися назад і, почувши знайомі голоси, різко зупинилася.
Це свекруха говорила із сусідкою. Скаржилась їй на подаровану нашу суму. Говорила, що за нинішнім курсом навіть 100 доларів не виходить. Потім справа дійшла і до “жа хливої невістки”, якій чоловік сережки купив за 20 тисяч, а коханій мамі всунув лише 3 тисячі. Я почала голосно тупотіти ногами. Розмови припинилися. Я швидко забігла додому, взяла телефон, обняла ще раз свекруху, подякувала та пішла. Звичайно, сkандали влаштовувати не було сенсу. От тільки думаю, чи варто розповідати чоловікові.
