Якоїсь миті я просто втомилася доглядати тридцятирічного кабана. Нелегко одній усе по господарству робити, дитину доглядати, а ще працювати. Чоловік мій після роботи вважав за краще розва литись перед телевізором, поки я навколо нього бігала. Коли ми одружилися, я думала, що наш шлюб на все життя. Познайомилися ми в університеті, і у нас було справжнє кохання та яскраві почуття.
Все зруйнував побут після початку спільного життя. Я зрозуміти не можу, з чого мужики вирішили, що жінка для них слуга? Я заробляю стільки ж, але чомусь була зобов’язана обслуговувати Олега. Коли намагалася поговорити про чесний розподіл обов’язків, Олег голосно обурювався, що як чоловік, він не збирається принижуватися і робити жіночу роботу.
Спочатку я намагалася змиритись і все робити сама, а потім подивилася на своїх подруг, які теж живуть у таких умовах, але ще й дітей виховують, тоді зрозуміла, що так не можу. Не хочу, щоб у моїх дітей був батько, який буде прикладом неповаги до жінки та лінощів. Вже рік я у розлу ченні, сподіваюся, що гідні чоловіки теж існують, і мені пощастить такого знайти.
