Мама нас із сестрою ростила сама. Ми дуже вдячні їй за все, що вона робила для нас. Життя матері-одиначки дуже складна штука. Наші із сестрою життя чудово склалися. Ми обидвізаміжні, є діти, будинок повна чаша. Рік тому моя мати познайомилася з одним чоловіком на заході для пенсіонерів. Спочатку вони просто дружили та гуляли разом вечорами, але потім почався роман. Ми з Анею за маму були дуже раді.
Вважаємо, що вона досить жила для інших і має право жити собі. За півроку знайомства мама переїхала до Володимира Романовича до його приватного будинку за містом. Ось після цього з’ясувалося, що він дуже негативно ставиться до мене із сестрою. Причини такого ставлення мені невідомі. Коли приїжджають його діти від першого шлюбу разом зі своїми дітьми, він приймає їх дуже привітно.
А мені та Ганні прямо каже, щоб не приходили. Останнім часом він ще більше знаха бнів, вимагає, щоб мама теж з нами не спілкувалася. Загалом мамі з ним добре, єдина проблема – його ставлення до нас. Мені начебто не хочеться nсувати мамине щастя і втручатися, але я сумую. Як я можу просто відмовитись від спілкування з рідною мамою?
