На новосілля, крім іншого, свекри їм подарували кота. Точніше, попросили дати притулок на час, поки знайдуть йому господарів. Молодого, сірого, з помаранчевими очима. Перші кілька днів він ховався за меблями, виходячи тільки до лотка і коли люди залишали повну миску їжі, а самі відходили убік. Але потихеньку почав освоюватися. Олена зітхала, забирала за котом, годувала його, але… На руки не брала. Гладила скупо і майже не грала з ним. Просто якось не було в цьому потреби… А потім Віктор та Олена посварилися.
Привід був дріб’язковим — обговорювали, який холодильник новий купувати — бо поки що на кухні старий стояв і засперечалися, а потім якось перейшли на особистості, згадали один одному старі обра зи, загалом Вітя одягнувся і вибіг з дому. Кілька хвилин Олена стояла в коридорі, сподіваючись, що зараз він повернеться! Вибачиться… І все в них знову буде гаразд! Але коли цього не сталося, шмигнула носом, схлипнула і повноцінно розnлакалася… Прилягла на диван… Прокинулася Олена від тихого, глибокого і густого муркотання кота.
Раніше кіт, зрозумівши, що людина не хоче близько спілкуватися, не підходив майже… Але сьогодні раптом застрибнув на диван і згорнувся поряд клубочком. Дівчина торкнулася густого пухнастого хутра, провела по ньому пальцями. – Ти мене пошкодувати прийшов? Котик забурчав голосніше. Олена посміхнулася. Якось так тепло і спокійно на душі стало… Незабаром вона знову заснула. А коли прийшла до тями вранці, то виявила, що Віктор вже повернувся. Чоловік готував сніданок – улюблені млинці дружини. Він вибачився за те, що вчора був такий різкий… – Мама коту хату знайшла! Знайомі там одні погодились. Заберуть сьогодні ближче до вечора! – Ні, – твердо сказала Олена.
– Що? – здивовано перепитав Віктор. – Я сказала, що кота нікуди не віддам. Він із нами жити залишиться! І його звати Персик. – Але… Мила, – чоловік усміхнувся. – Ми ж казали… – А тепер я передумала! І все … Якщо хочеш, можеш знову з дому піти! Бачиш, що вигадали! Спершу дати, а коли я до нього вже звикла, то забрати? Ні! Він мій і цяточка. Олена стояла, дивлячись так уперто і рішуче… Такого погляду раніше чоловік у неї не помічав. Він хотів ще щось сказати, зокрема, хотів повідомити, що незручно тепер знайомим відмовляти… Але потім подумав про те, що немає нічого гіршого, ніж власну дружину засмучувати! А знайомі зрозуміють. Тому що до їхньої родини кіт раніше потрапив.
