Діма їхав машиною і був весь на нер вах. У нього йшло розлу чення з його ненаситною дружиною. Олена завела собі kоханця, сама подала на розлу чення, тож при цьому претендувала на половину бізнесу свого колишнього чоловіка. Поки Діма був у своїх думах, то мало не наїхав на бабусю, що скрючилася вже від віку, яка переходила дорогу. Діма вирішив скоротити шлях, тож поїхав через село. Він одразу вискочив з машини. З бабусею все було добре, вона лише зляkалася: -Ти пробач мені синку, я не бачила, ось ледве шкутильгаю, палицю свою в лісі втратила.
-А що ви у лісі в такий час робили? -Я до дочки на моrилку ходила. Ось поки поверталася темніти почало, десь у кущиків і втратила ціпок. Діма підвіз бабусю до хати. І тут до бабусі підбігає сусідка, каже, що її чоловік упав із забудови, ноги переламав, а швидка не сkоро приїде . Людина там від бо лю вже зв’язки пор вала. Довелося Дімі допомогти чоловікові бабусі. Повіз діда, що кричить, швидше до найближчої ліkарні. Зрештою наклали йому гіпс, все добре з ним стало. Бабуся, не втомлюючись дякувала Діму. Діма їхав до колишньої дружини із сумними спогадами, він думав про свою бабусю, якої вже немає дуже давно. Колишня дружина чекала на Діму зі своїм новим кавалером.
І тут дружина пропонує угоду. Вона відмовляється від своєї частини у бізнесі, але Діма повинен буде платити невелику суму щомісяця одній бабусі. Виявилося, що новий хлопець Олени пообіцяв своїй матері, що допомагатиме одній бабці з села, яке колись допомагала його родині. Але так уже виходить, що Олена з новим хлопцем їдуть закордон назавжди, а бабусі допомагати все ж таки потрібно. Який був подив Діми, коли тою бабусею виявилася саме та, яку він мало не збив на машині. Він з радістю погодився на таку угоду. Тим більше, що бабуся йому сподобалася, він сам хотів їй допомагати й без умови дружини.