Я ніколи не думала, що у віці 60 років у мене будуть такі суперечки з колишнім чоловіком. Проблема у тому, що після розлу чення він рідко згадував про мене; натомість він спілкувався з дитиною. Тепер він вирішив му чити мене через мого сина. Якийсь час я жила сама, але тепер колишній чоловік знову з’явився у моєму житті. І тут наш син почав поводитися вкрай дивно, просив мене повернутися до нього. Але коли мої думки поверталися до минулого, я відчувала сором. Ми з Марком одружилися у зрілому віці, коли обоє добре заробляли, і я вірила, що наше чудове сімейне життя триватиме вічно. Але найrірше почалося після. Чоловік зра джував, а домашні обов’язки всі були на мені.
Потім я зрозуміла, що життя коротке, і краще бути одною, ніж з людиною, яка не виявляє подяки. Ми розлучилися. Марк різко виїхав із країни і зник із мого життя. Я переїхала до своїх батьків із сином. Хоча вони щиро співчували мені, я часто чула, як мама мене kритикує. Якщо я обрала такого паршивого чоловіка, то я сама ви нна. Потім син подорослішав та вступив до університету в сусіднє місто. Згодом у нього там з’явилася дівчина. Вони планували одружитися та разом винаймати квартиру. Мої батьки пішли з життя. Мені дісталася від них квартира. Але я вирішила продати її та купити однокімнатну квартиру. Моя дитина дала зрозуміти, що хоче залишитися в іншому місті, тому я не стала роздумувати. У той же час я виявила, що син та батько знову почали спілкуватися.
Марк уже якийсь час проживає у квартирі своїх покійних батьків. – Я дам тобі свою квартиру, сину. Однак спочатку ти маєш переконати свою матір ще раз вийти за мене заміж. Нині син не перестає говорити про це. До кінця я вважала, що це якийсь жа хливий жа рт, і не могла повірити, але зрозуміла, що він говорить серйозно. Я вже звикла до того, що мені ніхто не потрібний і мені подобається бути однією. А син зви нуватив мене у розлу ченні і заявив, що я покинула чоловіка. Він ніколи не звертався до мене за допомогою, і це при тому, що маю житло. Прикро, що син так думає, але не вдаватимуся в образу через дрібниці. Нехай він сам вирішує свою проблему. Зрештою, якщо батько має дві кімнати, то місця їм вистачить.
