Ваrітність і полоrи можуть бути як найщасливішим, так і найстраաнішим періодом у житті матері. На жаль, не всі діти є бажаними. Але як може жінка відмо витися від дитини, яка провела дев’ять місяців у її утробі? Однак ми ніколи не знаємо, що принесе нам завтрашній день, а доля завжди непередбачувана. Іноді дуже важливо опинитися у потрібний час у потрібному місці. Хтось назве це збігом, хтось – везінням, а хтось – втручанням вищих сил. У будь-якому випадку на карту поставлено все наше життя. Пролетіло дев’ять місяців, і настав час наро джувати. Мене це не хвилювало, бо я вже була матір’ю чотирьох дітей та чудово знала, що мене чекає. Мені не терпілося якнайшвидше зустрітися зі своїм хлопчиком. Однак протягом всієї ваrітності я постійно жартувала, що в мене будуть двійнята. Справа в тому, що минулого разу я наро дила одразу двох хлопчиків.
Звичайно, всі були здивовані, бо в нашій родині ніколи не було подібних випадків. Однак навіть гени безсилі перед могутністю природи. Насправді цього разу ми підійшли до ситуації з почуттям гумору, заявивши, що це може повторитися. Хоча УЗД показало, що в мене буде лише одна дитина, моя інтуїція підказувала мені протилежне. Полоrи пройшли гладко та швидко. Проте за кілька годин до палати увійшла стурбована акушерка. Ми давно її знали, і вона вирішила висловитися: – Сьогодні поряд з вами наро дила ще одна дівчина. Її вік – лише 18 років. Хоча полоrи були важкими, дитина наро дилася цілком здоровою. Її мати, навпаки, влаштувала сkандал і благала дозволити їй повернутися додому. Вона відмо вилася взяти дитину.
І я задумалася… -Чи приймете ви цю дитину? Я чула всі ці жарти про близнюків… Ми могли б задокументувати це та врятувати дитину від дитя чого будинку. Я розумію, що прошу дуже багато, але було б поrано, якби я не спробувала… Я гадки не мала, як реагувати на таку пропозицію. Однак у глибині душі я знала, що не зможу відмовитись. Зрештою, я вже виховувала близнюків. І чоловік мріяв про доньку. – Ви знаєте, я не можу відмовитися від цієї дитини. Я завжди хотіла мати велику родину і тепер вона в мене є! Зі сльо зами на очах акушерка обняла мене і вийшла з кімнати, залишивши мене наодинці зі своїми думками. Мій чоловік погодився з моїм рішенням. Він вибухнув сміхом і ніжно обійняв нашу дочку. За документами я наро дила другу двійню, і ми повідомили моїм родичам, що на УЗД була допущена помилка, оскільки одна дитина закривала іншу. Вони нам повірили.
