У мого чоловіка велика родина, тому на нашому весіллі було багато людей. Вже три місяці я його дружина. Зараз ми проживаємо на орендованій квартирі, з родичами бачимося рідко. Після весілля практично не перетиналися. Ми з чоловіком багато працюємо, адже ми маємо мрію – накопичити на власний будинок. Нещодавно мені зателефонувала свекруха і каже: – У моєї сестри день народження незабаром, вона вас з Мишком запросила. Ми вже все вигадали, купимо їй у подарунок новий телевізор.
А ще ти раніше приходь, адже потрібно буде допомогти накрити на стіл. Я здивувалася, коли вона назвала суму, яку я маю дати на подарунок. Було якось ніяково, адже в мене таких грошей не було. Я вирішила віддати половину суми. Коли ми прибули у гості, мене одразу завантажили справами. Я дуже втомилася під час приготування, а коли озирнулася, щоб знайти місце для того, щоб сісти, не знайшла вільних.
Я непомітно підійшла до свекрухи і запитала: – А мені де сісти? Вона посміхнулася мені в обличчя і голосно сказала: – Тим, хто пожадував гроші на подарунок, місць не передбачено. Всі гості обернулися і подивилися на мене. Я була прини жена і обра жена до глибини душі, вся сльозах йшла з дому родичів, розуміла, що ніколи більше туди не повернуся. Чоловік мене підтримує і погоджується з тим, що його мама вчинила дуже некрасиво.
