Коли мій брат прийшов до нас у гості із сім’єю з Польщі, я помітила, що він змінився. Але те, що він зробив у магазині, просто не розумію

ПОЛИТИКА

Багато років тому мій брат Олексій поїхав до Польщі. Там він знайшов дружину і лишився жити. Я ж із мамою живемо у Тернополі. Ми неодноразово запрошували брата до себе у гості, але в нього весь час були якісь справи. А рік тому він повідомив, що нарешті приїде у гості. Ми зустріли його з сім’єю і дорогою зайшли до супермаркету, щоб купити продукти. Я помітила, що Олексій досить дивно поводиться. Мабуть, за час, поки він був відсутній, багато що змінилося, тому брат придивляється. Потім Олексій сказав, що купує собі пиво, якщо ми чогось хочемо, то маємо собі придбати. Я дві хвилини намагалася усвідомити сказане Олексієм, а потім сказала, що вдома все є, адже ми заздалегідь готувалися до його приїзду, тож вистачить усім охочим.

Наступного дня брат із дружиною вирушили до супермаркету та знову повернулися засмучені. Я поцікавилась у них, що сталося. А вони сказали, що додали їм зайві п’ятнадцять копійок, а вони це не помітили. Згодом я стала свідком ще однієї ситуації. А все через те, що у магазині касирка додала йому п’ятдесят копійок. Він влаштував скандал і таки досяг того. Мені було дуже соромно за його поведінку. Він помітив моє обурення та нерозуміння ситуації, тому вдома почав читати мені цілі лекції про те, як важливо вміти економити кожну копійку і не дозволяти себе обманювати. Навіть якщо це десять копійок.

Він економить, і саме через це зміг придбати власне житло та їздити з дітьми та дружиною відпочивати. А ще він сказав, що ми надто щедрі. Тому й бідні. Нас із чоловіком спочатку така поведінка Олексія смішила, а згодом це почало відверто нас дратувати. Якось із мого гаманця дві гривні закотилися під ліжко, і ми не поспішали їх піднімати. Брат одразу поліз за монетою, після чого нам довелося п’ятнадцять хвилин слухати лекції про те, які ми не ощадливі люди. Після від’їзду брата ми з чоловіком ще довго розмовляли про тему фінансів і зрозуміли одне – тих двадцять п’ять копійок зовсім не варті наших нервів. Зрозуміло, гроші треба витрачати з розумом, але й рахувати кожну копійку не будемо. Невже воно варте наших нервів?