Мама Даші поме рла, коли дівчинці було лише два роки. Даша не знала, як і чому це сталося, бо батько не любив про це говорити і нічого не розповідав. Вони завжди жили з батьком удвох, батько іноді зустрічався з жінками, але ніколи нікого додому не запрошував. І ось цього дня він запросив додому Ганну Сергіївну, яка Даші зовсім не сподобалася. Вона була дуже зарозумілою, і Даша мріяла про те, щоб у неї з Дашиним батьком нічого не вийшло. Але цьому судилося збутися. Скоро Ганна Сергіївна переїхала до їхньої квартири, запровадила свої правила, що Даші зовсім не сподобалося. Але батько сказав, що вона згодом до цього звикне, і Даша змирилася. Але виявилося, що Ганна Сергіївна має дочку Машу, яка живе з бабусею, але незабаром вона теж переїхала до Дашиної з батьком квартири.
Ганна Сергіївна весь час робила зауваження Даші, нагадувала про те, що в неї сільське коріння і вона не вихована, але Даша ніколи з нею не сперечалася, не скаржилася батькові, а він думав, що якщо вона не скаржиться, значить стосунки у них хороші. А в Ганни Сергіївни з чоловіком завжди були чудові стосунки. Коли Даші було 21, її батько помер. Вона якраз цього року і вийшла заміж. Маша теж була заміжня і виховувала двох дочок, жила недалеко, але мати відвідувала дуже рідко. А ось Даша часто ходила в гості до Ганни Сергіївни. Останнім часом Ганна Сергіївна почувала себе поrано, вона зовсім ослабла і не справлялася навіть із звичайними домашніми справами. Даша майже щодня приходила, допомагала мачусі з усіма справами, готувала, прибирала, хоч Ганна Сергіївна і весь час була незадоволена.
А коли вже зовсім захворіла, Маша теж стала часто проїжджати до матері, і вони з Дашею по черзі залишалися з нею. У черговий день, коли з Ганною Сергіївною залишалася Даша, їй стало поrано, в останній момент вона покликала Дашу, поклала їй у долоню своє обручку і сказала , що це по праву належить їй. Даша намагалася повернути, але Ганна Сергіївна заплющила очі назавжди. Коли Маша прийшла, Даша намагалася повернути їй обручку, але вона відмовилася і сказала, що воно належить Даші по праву. Вона сказала, що мати дуже любила Дашу, просто не вміла це показувати і щоб Даша не тримала обра зи на мачуху. А Даша ніколи не тримала на неї образу, завжди згадувала її та виховувала своїх дітей так, щоб вони не тримали своїх почуттів у собі та були відкритими, адже так жити легше, як показав їй життєвий досвід.
