Лариса прибиралася у квартирі, коли від справ по господарству її відвернув звук телефону. Вона взяла телефон чоловіка та побачила, як на екрані висвітлилося ім’я «Анна». То була колега чоловіка по роботі. Взагалі Лариса знала всіх колег свого чоловіка, встигла познайомитись на корпоративах. Анна була молодою жінкою, досить симпатичною, років тридцяти, якій чомусь не щастило з чоловіками.
Вона вже три розлу чення собі нажила до тридцяти років! -Тобі Анна дзвонить. Чоловік прийшов, забрав телефон. -Ну точно, навіть забув, що вона сьогодні подзвонить, щось хотіла розповісти, – кивнув Василь і пішов на кухню. Лариса здивувалась від такого вчинку. «І з якого часу вони такі близькі?»- мимоволі постало питання у голові. А наступного дня чоловік взагалі сказав, що обіцяв Анні з перестановкою меблів.
Це вже відверто викликало в душі Лариси рев нощі, але жінка нічого не сказала. Вона не знала, як розумно лізти до чоловіка з такими претензіями. Василя вона знала як облупленого, він завжди був надмірно добрий і доброзичливий, явно не бачив нічого дивного в поведінці колеги і вже точно не фліртував з нею. Жінка всім серцем вірила, що чоловік їй вірний, і це Анна намагається його підчепити.
