Діана наближалася до автобусної зупинки, коли раптово завмерла, відчувши, що земля йде з-під ніг. Чоловік Ігор стояв з іншого боку вулиці з дівчиною, жваво про щось із нею розмовляючи. Під’їхав автобус; обійнявшись і попрощавшись із дівчиною, Ігор окинув транспорт радісним поглядом і пішов. Діана пішла за ним, відчуваючи, що їй хочеться заnлакати, але вона вирішила почекати і не випереджати події. Вдома Ігор поводився так, ніби нічого не трапилося, і все було нормально.
Вони мали зразкову сім’ю, вони ніколи не сва рилися, і Ігор завжди був чудовим батьком для їхніх дітей. Але все змінилося, адже Діана справді бачила Ігоря із зовсім юною дівчиною. Ситуація нагнітається день за днем, поки Ігор не повернувся одного разу додому з тією самою дівчиною. Глибоко зітхнувши, він сказав дружині: -Це Марія, моя донька. Виявилося, чоловік лише нещодавно дізнався, що має дорослу дочку. Марія писала йому кілька разів, і вони нарешті зустрілися.
Діана турбувалася про те, що мир у її сім’ї перебуває під заeрозою, але вона зробила зусилля, щоб стримати свій rнів – і прийняла Марію з розкритими обіймами. Зрештою, все перевершило очікування Ігоря: навіть діти – Оля та Вітя – прийняли свою старшу сестру. Минули роки, діти виросли, Вітя став великим начальником у столиці, а Оля вийшла заміж за чудового чоловіка. Марія теж вийшла заміж, і подарувала своїй новій родині онуків – хлопчиків-близнюків. Вони часто всією сім’єю прогулялися парком, насолоджуючись шелестом осіннього листя і веселою балаканею своїх онуків.
