Якось, повернувшись додому після нічної зміни, я виявила ваrітну дівчину Соню, яка чекала біля моїх дверей. Вона зізналася, що носить мого онука. Я запросила її до свого будинку, який пустував з того часу, як мій чоловік по мер десять років тому, а син переїхав до іншого міста. Соня зізналася, що не повідомила мого сина про свою ваriтність, оскільки збиралася залишити дитину в лікарні після народження, оскільки вважала, що не зможе бути гарною матір’ю.
Вражена безвихідністю її становища, я запропонувала їй оселитися у моєму будинку. Згодом між нами встановився міцний зв’язок, ми разом готувалися до появи дитини. Однак того дня, коли Соня лягла до лікарні, мій син зненацька з’явився з новою жінкою, Юлею. Вигляд дитя чого ліжечка у вітальні викликав напругу – і Юля пішла у rніві.
Тоді я розповіла синові про його майбутнє батьківство, про ситуацію з Сонею та про її нинішнє перебування в лікарні. Він був приголомшений, оскільки не знав про ваrітність, і зізнався, що їхній розрив стався з ініціативи Соні через помилку, яку він зробив у минулому. Після цього одкровення ми провели день, купуючи товари для дитини.
У призначену годину ми отримали звістку, що Соня наро дила дівчинку. Мій син, який тепер примирився зі своєю відповідальністю, з нетерпінням чекав на повернення Соні та новонародженої дочки. Коли я дивилася, як мій син вперше ніжно взяв на руки свою малечу, то внутрішньо проливала сльози радості, відчуваючи умиротворення від того, що все нарешті стало на свої місця.
