Я одружена з Артуром вже десять років. Весь цей час ми жили у квартирі моєї свекрухи Віталії, виховували там нашу дочку. Ми з Артуром зійшлися після університету. У мене була невелика квартира, що дісталася у спадок від бабусі. Ми одружилися, і незабаром я заваrітніла. Оскільки моя мати жила далеко, Віталія, з якою ми мали дуже добрі стосунки, допомагала з дитиною.
Пізніше ми переїхали до неї, коли їй та її хво рій матері знадобилася наша допомога. Моя квартира була здана в оренду. На жаль, мама Віталії померла, залишивши свою трикімнатну квартиру Віталії, ще одну – молодшій сестрі Оксані та її дочці. Ми жили дружно, об’єднавши ресурси: Віталія допомагала нам з дитиною, забезпечуючи дружнє спілкування та полегшуючи наше навантаження.
Світ зруй нувався, коли Оксана зухвало попросила нас відмовитися від нашого будинку, щоб розмістити там свою ваrітну дочку та зятя . Вона запропонувала нам із Віталією переїхати до моєї старої квартири. Віталія категорично відмовилася, що спричинило серйозну сварку. Наступного дня Оксана влаштувала мені сkандал, наполягаючи на тому, щоб я передала квартиру її дочці, роблячи дикі заяви про майбутню спадщину.
Я рішуче відмовилася, залишивши Оксану вивергати образи на мою адресу. Я не могла зрозуміти, як в одній сім’ї могли з’явитися такі різні особистості – доброзичлива та турботлива Віталія та різка Оксана, що прагне до наживи. Як вона взагалі посміла натякнути, що ми їй щось винні?
