«-…Вони кажуть: мамо, ти застрягла у дев’ятнадцятому столітті і нічого не розумієш! – Переповідає Ніна її розмову з сином і невісткою – Споживчий кредит – це буденно, вигідно і практично. Більше того, ми беремо його не на техніку чи норкову шубу, а на найнеобхідніше – ремонт житла. Чи можна переїхати до нової квартири, не роблячи в ній ремонт?» Разом з Ніною живуть її син та невістка з двома дітьми. Відразу після весілля вони переїхали до неї і так і залишилися. Наразі невістка перебуває у декретній відпустці. Вона ж із сином працюють п’ять днів на тиждень.
Цього року, об’єднавши свої кошти та заручившись допомогою батьків невістки, змогли придбати невелику квартиру для молодої родини. Їм навіть вдалося уникнути будь-яких кредитів або зобов’язань, але квартира була куплена на вторинному ринку, знаходиться у старому будинку, у поганому стані, за словами невістки, і потребує капітального ремонту. – Не розумію, що там такого поганого! – зітхає Ніна. – Я порадила піти, купити фарбу, паперові шпалери, лінолеум та без зайвого шуму зробити ремонт. Буде чисто, а потім нормально, і можна заощадити на пристойному ремонті.
Вони ж, навпаки, махнули на мене рукою! Діти хочуть зробити сучасний ремонт, з новою плиткою, справною сантехнікою та ламінатом на підлозі. Проте батьки вже так багато зробили для дітей, що не можуть фінансово допомогти. Молоді люди хочуть взяти кредит, зробити все одним махом, а потім “насолоджуватися гарним життям”, виплачуючи борг протягом багатьох років на суму, яку теоретично можна використати для покупки іншої квартири. – Невістка, схоже, не збирається працювати! – каже Ніна. – Говорять про третю дитину… У результаті кредит виплачуватиметься з одним доходом. На який треба жити всім, ростити дітей, готуватися до третього та віддавати борги». А що ви зробили б у такій ситуації?
