Коли я одружився, то у мене була хороша робота, чудова зарплата, всі витрати я взяв на себе. Взагалі я з 15 років працюю та заробляю гроші своєю працею; я не звик просити гроші – а тут таке. Останнім часом у житті настав тяжкий період, у фінансовому плані все дуже поrано, на роботі зарплату урізали, поки що іншу не можу знайти. Бачачи всю цю ситуацію, батько моєї дружини вирішив допомогти мені грошима, хоча я не просив, я незручно почуваюся.
Моя зарплата набагато нижча за зарплату дружини, вона нічого не говорить із цього приводу, але я відчуваю, що їй самій неприємно, що батьки допомагають. Я казав своєму тестеві, що ми можемо разом організувати бізнес та отримувати прибуток, але він категорично проти всього цього; каже, що між родичами не має бути ділових стосунків. Я розумію, що він має рацію, просто не можу дивитися на те, що він видає мені велику суму грошей, а я не можу нічого з цим поробити.
Зараз я цілеспрямовано шукаю роботу, мені вже все одно де працювати, аби отримувати хорошу зарплату і нарешті вийти з цієї ями. Я не знаю, до чого це все приведе, але розумію одне: якщо ситуація не виправиться, я почуватимуся залежним і потім не зможу пробачити себе. Я зараз себе не відчуваю чоловіком, мені здається, що я як дитина, якій допомагає батько. Може, дружина зараз нічого не каже, але настане час – і вона обов’язково згадає те, що я був колись залежний від її батька. Може, я неправильно все трактую і не треба заганяти себе в рамки, але я не вмію інакше.
