Таня на другому курсі виявила, що ваrітна, втрачати їй не було чого. Вона взяла документи з університету та поїхала до села до бабусі. Вона заваrітніла від свого однокурсника Сергія, з яким зустрічалися вже три роки. Але Сергій був із багатої родини, Таня була впевнена, що його батьки її не приймуть. Коли вони познайомилися вперше, батьки хлопця явно продемонстрували, що вона є небажаним кандидатом у невістки. Таня знала, що і мама її негативно сприйме ваrітність, тому не стала навіть з нею це обговорювати.
Вона знала, що бабуся її прийме та зрозуміє, а також підтримає у будь-якій складній ситуації . Василина Ігорівна зустріла онуку з розкритими обіймами, дізнавшись про те, що трапилося, задумливо спохмурніла. -В одному ти маєш рацію, мати твоя стала б вимагати позбу тися дитини, а це неприпустимо. Не можна губити безневинні душі! Ти не хвилюйся, я тобі у всьому допоможу.
Прожила Таня в селі місяць, а потім з’явився Сергій із квітами та злий як чорт. Таня, ти мене взагалі за кого приймаєш, га? Ти думаєш, що я відмовився б від своєї дитини? Ти знаєш, скільки мені довелося часу витратити, щоб знайти тебе? -А як же твої батьки? -Я досить дорослий, щоб ухвалювати сам рішення щодо свого життя! Бабуся витирала сльози, спостерігаючи за сценою примирення. -Ось тепер все буде добре, – тихо прошепотіла вона.
