Ольга Захарівна виховувала сина сама. Працювала на двох роботах, щоб її син ні чого не потребував. І ось Діма виріс, став двадцятип’ятирічний, міцний чоловік, бригадир на будівництві. Але мама свою турботу про сина не припинила. Тепер опіка стосувалася не тільки, що син поїв, а й на кому він одружується. Діма наводив додому вже чотирьох дівчат. І жодна з них мамі не сподобалася. Зрештою, хлопець махнув на своє сімейне життя рукою. І тоді Ольга Захарівна вирішила взяти одруження сина у свої руки. На допомогу покликала свою сестру Марію. На пару вони почали складати портрет дівчини, яку хотіли б бачити дружиною Діми.
Той мовчки слухав, потім закипів, стукнув кулаком по столу, і сказав, щоб мама з тіткою не лізли до його справ. Сам все вирішить… Минуло три місяці . Ольгу Захарівну та сина запросили у гості знайомі. Ті лише нещодавно приїхали до їхнього міста, і тепер активно налагоджували знайомства. Дімі приглянулося дочка господарів Христина. Симпатична дівчина майбутньої вчительки. На кухні Діма побачив, як Христина гарно викладає салат у тарілку. – Я не вмію смачно готувати, – захихотіла вона. – Мені довіряють лише оформлення страв. Почалася розмова, а потім Діма запросив дівчину в кіно. Далі закрутилося у них кохання.
Діма розумів, що мама буде проти Христини – готувати не вміє, на передпліччі вибитий метелик, ненавидить садово-городні роботи… Але це його не хвилювало. Він уже вирішив. Більше того, перейнявся квартирою, де вони з Христиною житимуть, купив житло… – Мамо, привітай нас! Ми одружуємося! – Сказав він, привівши додому дівчину. На його подив, мати радісно посміхнулася. Потім вони посиділи, побалакали. Христина з Ольгою Захарівною дуже швидко порозумілися. Коли хлопець провів дівчину і повернувся додому, мати запитала: – Як ти думаєш, якби тебе з Христиною познайомила Марія, ти б її не покохав? – А до чого тут тітка Маша. – При цьому. Ми тоді про Христину намагалися тобі сказати…
