Ганна Анатоліївна сиділа на кухні і все чекала на дзвінок. -Ну що, здав? -Так, мамо, на відмінно,-відповів їй син телефоном. Я зберу речі і приїду вже до вас. Це останній іспит. Вона поринула в думки, згадала свого чоловіка Сашка. Вони були однокласниками і після школи одружилися. Спершу народився син, а потім і дочка. Жили вони всі з батьками чоловіка, у їхньому домі. А батьки з дітьми ніколи їм не допомагали, а лише навантажували Ганну домашніми справами. Тоді вона віддала дітей у садок, а сама пішла працювати. Завдяки цьому вони змогли зняти для себе окреме житло, а за два роки накопичили грошей і почали будувати будинок. Чоловік влаштувався на другу роботу і ще рідше з’являвся вдома. З будинком їм допомагали брати Ганни та сусід Іван.
Чоловік почав затримуватись частіше, повертався дуже пізно і був якимсь дратівливим. Ганна підозрювала, що з ним щось відбувається, але не могла зрозуміти що. Якось вона закінчила роботу раніше, ніж звичайно, і вирішила відвідати свекруху. Вона довго дзвонила у двері, і їй відчинив чоловік. Він мав бути на роботі, а виявилося, що в одному халаті ходить у будинку батьків. Зі спальні почувся жіночий голос. -Коханй, ти скоро вже повернешся? Ганна ледве стояла на ногах, але швидко звідти втекла і одразу подала на розлучення. Чоловік залишив їй будинок, а сам переїхав до батьків.
Вона так і не змогла оговтатися від розлучення і жила одна вже десять років. Але до неї став частіше заходити той сусід Іван, і в них закрутився роман. Невдовзі Ганна дізналася, що ваrітна. Спочатку дуже захвилювалась, їй було вже сорок років, але Іван її заспокоїв. -Ти обов’язково народиш цю дитину. Я у всьому тобі допомагатиму. Він переїхав до Ганни, і вони стали жити разом і ростити маленького сина. Старші діти вже роз’їхалися, а маленький син був промінцем світла в їхньому домі. -Давай з тобою наготуємо смаколиків. Мій син склав іспит і завтра приїде до нас. Потрібно підготуватися,-радісно повідомила коханого чоловіка Ганна і міцно його обійняла.
