Day: March 6, 2023

Коли Марина Петрівна зі сльо зами розглядала кулю, подаровану її сином Антоном, якого нещодавно не ста ло, куля раптом упала і розбився. Від цього вона розри далася ще більше, а коли хотіла прибрати уламки, помітила пакунок, що був на підлозі разом з уламками: невже це було послання від сина?

admin

П’ятнадцять років, відколи наприкінці грудня не ста ло її єдиного сина, Марина Петрівна не зустрічала Новий рік. Яка різниця: старий рік чи новий, якщо поряд немає її Антона… І ось чергове 31 грудня. Цього дня жінка вийшла до магазину за повсякденними покупками. Побачила, як із вантажівки продають живі ялинки. Згадала, як її Антон радів новорічній […]

Продолжение...

Коли почалися важкі часи в країні, моя теща та її молодша дочка переїхали до нас, окупували наш будинок так, що ми з дружиною нормально спілкуватися не можемо. А коли я залишив на столі брудну тарілку, вранці на мене наїхала теща, ось тут і все почалося

admin

Ми з дружиною познайомилися 7 років тому, а одружилися 5 років тому. Моя Оксана сама родом із Запоріжжя, а я зі Львова, ми тут і вчилися. Коли побралися, вирішили залишитись жити тут. Спочатку орендували квартиру, а потім, коли обидва отримували гарну зарплату, взяли двокімнатну квартиру у кредит. З початковим внеском нам допомогли мої батьки, тому […]

Продолжение...

«Чекаю на тебе сьогодні о 20.00 у кафе «Статус». Люблю тебе, з кожним днем все більше».

admin

Сьогодні Святослав знову прийшов із роботи пізно та втомився. Христина останнім часом не впізнавала свого чоловіка. Так тривало вже близько трьох місяців. Після роботи Святослав завалювався на диван, про розмови з дружиною і не йшлося. – Будеш вечеряти? – Ні, я не голодний. Христина у розпачі дивилася на плиту, де був запашний борщ та котлети. […]

Продолжение...

Коли я приїжджаю до свого рідного села, завжди проходжу повз будинок своєї рідної матері, а йду тільки до тата. І ось чому

admin

Коли я приїжджаю до свого рідного села, то всі люди, незалежно від того, знайомі зі мною чи не знайомі, дивляться на мене косо. Я завжди проходжу повз будинок своєї рідної матері, а йду тільки до тата. Жаль, що вони живуть і зараз в одному селі, але так склалася доля, я нічого не могла зробити тоді, […]

Продолжение...

Чоловік за 25 років ніколи нічого не подарував, навіть просту шоколадку. Коли я запитала, навіщо він так зі мною, його відповідь збила мене з пантелику

admin

Галина не любила свят, бо знала, що від свого чоловіка привітань вона не дочекається. Принаймні за 25 років, які вони разом, жінка жодного разу не отримала подарунка – ні на День Народження, ні на іменини, ні на 8 Березня. Василь був добрим чоловіком: і будинок збудував, і машину хорошу купив, але мав один недолік – […]

Продолжение...

«Чи ти розлу чаєшся, чи можеш одразу забути про нас! Тобі потрібна інша дружина, а не ця, яка зовсім не поважає твоїх батьків» – поставили мені ультиматум мої батьки

admin

З Катериною ми побралися ще студентами. У моїх батьків велика квартира, а у мами Катерини зовсім маленька. І теща, і мої батьки звали нас до себе. Але я наполягав на тому, що ми маємо жити з моїми батьками. Я дотримувався принципу, що чоловік приводить додому дружину, а не навпаки. Але невдовзі я про це пошкодував. […]

Продолжение...

Коли ми вже зібралися за святковим столом, зателефонувала свекруха з села, і, виявилося, що вона зібрала всю рідню, наготувала всяких страв і чекала на нас із чоловіком і дочкою, а наступного дня зажадала повернути гроші, які вона витратила на продукти, інакше ми можемо забути про її існування. Ось наха бство…

admin

Моя свекруха дуже непроста людина. Ми з Петром жили у моїй квартирі, мені її батьки ще до шлюбу купили. Але свекруха і телефоном намагалася нами добре командувати, вважала, що вона має право на це, бо мама. Вона насилу змирилася з тим, що син живе у місті, а не привів дружину додому до села, до її […]

Продолжение...

Коли я вже повернулася на батьківщину після стількох років і не дала дітям ні копійки, дочка навіть перестала зі мною спілкуватися, а про синів взагалі промовчу: а я все життя для них працювала, купила квартири, а зараз хочу і для себе створити затишну старість, я ж не знаю, що мені світить на старості років

admin

До Італії, на заробітки, я поїхала дуже давно. Тоді жінки з України так масово не їздили туди на роботу, тому коли я приїжджала до села, мене вважали справжньою багачкою. Ніхто навіть не підозрював, як там тяжко працювати і чого коштували мені ті гроші. Дивились на результат. Люди не бачать, як ти досягаєш чогось, через що […]

Продолжение...